Урок №26
Урок №26
Тема: «Контроль шліцьових виробів.»
Шліцьові вироби перевіряють диференційованим або комплексним способом.
Для диференційованого контролю зовнішнього і внутрішнього діаметрів і товщини
зубів зовнішніх шліців застосовують граничні калібри-скоби, а для перевірки розмірів внутрішніх шліців – граничні калібри-пробки.
Коли використовують комплексні калібри, отвір вважається придатним, якщо
комплексний калібр-пробка проходить у діаметри і ширина паза не виходить за встановлені верхні межі; вал вважається придатним, якщо комплексний калібр-кільце проходить, а діаметри і товщина зуба не виходять за встановлені нижні межі. Засоби та методи поелементних вимірювань зовнішнього діаметра D шліцьового вала і внутрішнього діаметра d шліцьової втулки застосовуються в основному ті самі, що й при контролі гладких валів та отворів. Це можливо у зв’язку з тим, що в стандартах на шліцьові з’єднання передбачено застосування тільки парної кількості зубів (z = 6,8 та
z = 10) (ГОСТ 1139–80).
При комплексному контролі перевіряють сумарні відхилення товщини зубів валів і ширини заглиблень втулок прохідними калібрами-пробками і калібрами-кільцями (ГОСТ 24960–81...ГОСТ 24968–81). Калібри-пробки випускаються з однією напрямною 1 для перевірки виробів із центруванням за зовнішнім діаметром і бічними сторонами і з двома напрямними 2 і 3 – для виробів із центруванням за внутрішнім діаметром. Калібри-кільця також мають шліцьову частину і гладку напрямну поверхню А, якою їх надівають на вал.
Для шліцьових валів комплект калібрів включає три скоби. У деталі
кожен шліц контролюють на всій довжині, зовнішній діаметр – у кількох поперечних перетинах по довжині, внутрішній – насовуючи скобу з торця по западинах у кількох поздовжніх перетинах.
Аналогічний комплект для втулки складається з калібра-пластини для ширини пазів, гладкої пробки для контролю внутрішнього діаметра і листової
пробки для контролю зовнішнього діаметра по западинах втулки.
Товщину зубів вимірюють універсальними засобами вимірювання (наприклад, мікрометром,горизонтальним оптиметром зі спеціальними наконечниками, плоскопаралельними кінцевими мірами і т. ін.).
Ширину западин між зубами контролюють блоком кінцевих мір. Для контролю
відхилень форми і розташування бічних сторін зубів і пазів може бути використана перевірна плита у поєднанні з ділильною головкою (див. підрозділ і стрілочним (аналоговим) приладом (наприклад, індикатором із ціною поділки 1–2 мкм) на стояку. Коли шліцьове сполучення центрують за внутрішнім діаметром d, відхилення осі шліців щодо осі центрувального отвору можна контролювати накладним важільномікрометричним приладом або в центрах на контрольній плиті з підкладками за допомогою стрілочного приладу, укріпленого в стояку. При такому ж центруванні співвісність циліндричних поверхонь, що визначаються внутрішнім та зовнішнім діаметрами сполучення, контролюється за схемою, наведеною на, в. Шліцьовий вал установлюється в центрах на повірочній плиті, і контроль здійснюють за допомогою стрілочних приладів 1 та 2, закріплених на стояках.
Домашне завдання:
Відповісти на запитання з записами в зошиті:
- Якими способами перевіряють шліцові вироби?
- Який інструмент використовують для контролю кроку шліцьового валу?
